Для відліку свідчень мікроамперметра в темноті його шкали підсвічують спеціальним складом постійної дії.

При підготовці індикатора до роботи перевіряють, чи немає пошкоджень. Встановлюють коректором стрілку мікроамперметра на відмітку 0 нижньої шкали («50 р/ч»). Знімають кришку відсіку живлення, вставляють в нього два елементи 1,5-СНМЦ-0,6 (1,6-ПМЦ-1,05), закривають кришку і щільно притискують її гвинтами, аби забезпечити надійний контакт між виводами елементів.

Потім перевіряють напругу джерел живлення одночасним натисненням кнопок двох піддіапазонів. Стрілка мікроамперметра повинна відхилитися правіше за відмітку 10 р/ч. Якщо стрілка встановиться лівіше вказаної відмітки, елементи слід замінити новими.

Після цього перевіряють індикатор по контрольному радіоактивному препарату. З цією метою слід натискувати кнопку 9. Стрілка мікроамперметра повинна встановитися на відмітку 0 верхньої шкали. Прилад необхідно перевіряти на незаражениой території.

Проведення вимірів. Визначають рівень радіації на висоті 0,7—1,0 м від зараженої поверхні. Для цього натискують кнопку 8
і, не опускаючи її, знімають свідчення за нижньою шкалою мікроамперметра.

Якщо стрілка мікроамперметра не відхилиться або відхилиться трохи, натискують кнопку 9, звільнивши заздалегідь кнопку 5, і відлічують за верхньою шкалою.

Визначають бета-випромінювання лише на першому піддіапазоні на висоті 20—30 см від обстежуваної поверхні по різниці двох вимірів.

Перший раз заміряють рівень радіації при закритій заслінці. Другий раз при відкритій заслінці визначають потужність дози сумарного бета - і гамма-випромінювання. Це роблять одночасним натисненням кнопок 6 і 9.
Знімають свідчення мікроамперметра. Різниця в свідченнях між другим і першим вимірами вказує на наявність бета-випромінювання.