В умовах загрози нападу противника формування цивільної оборони, призначені для ведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновних робіт, виводять в заміську зону і розташовують там в порядку, що забезпечує захист особового складу у момент ядерного удару і швидкий вихід в осередок ураження для проведення рятувальних робіт. Кожному формуванню заздалегідь чітко визначають маршрути висунення до осередку ураження і об'єкти ведення рятувальних робіт. Після нанесення противником ядерного удару першими до осередку ураження направляють розвідувальні підрозділи, що встановлюють рівні радіації на маршрутах і об'єктах рятувальних робіт, стан Захисних споруд, найбільш зручні дороги підходу і під'їзду до них, місця знаходження уражених і умови їх порятунку. Услід за розвідкою на кожному маршруті висувають загони забезпечення руху. Їх призначають для забезпечення виходу основних сил до осередків ураження і найбільш важливих об'єктів робіт. Основні сили цивільної оборони виводять до об'єктів рятувальних робіт позмінно, враховуючи рівні радіації на них. Отримавши завдання на проведення рятувальних робіт, командири формувань виводять особовий склад до встановленого місця рятувальних робіт (заваленим притулкам і укриттям). У зонах суцільних пожеж завдання виконують під прикриттям протипожежних сил. У мирний час рятувальні роботи проводять в районах стихійних лих: повеней, землетрусів, масових пожеж. Крім того, на підприємствах можуть виникнути виробничі аварії і навіть катастрофи. У рятуванні постраждалих людей в першу чергу беруть участь звідні загони (команди) підвищеної готовності, які створюють на об'єктах народного господарства.